Захисток Церкви-ротонди
Rotunda – church shelter

Попри те, що в Україні зараз немає безпечних місць, Ужгород - одне з наймирніших та найспокійніших міст. З самого початку війни - з 2014 року - воно стало прихистком для багатьох переселенців, а з початку повномасштабного вторгнення кількість населення за рахунок біженців збільшилася у 1,5 раза. Для мене Ужгород став прихистком та порятунком вже вдруге: у 2014 я переїхала сюди з Донецька, у 2022 - з Одеси.

Зазвичай у свої музичній практиці я працюю з темами відчуженості, внутрішньої міграції та рефлексії щодо досвіду дитинства в індустріальному регіоні. Моя музика багатошарова, наповнена шумом, глітчами та тривожними синтезаторними партіями.

Проте для воркшопу я вирішила обрати місцем трансляції спокійну та містичну місцевість - парк навколо Горянської Ротонди.

Горяни - район на околицях Ужгорода, за 9 кілометрів від кордону зі Словаччиною. Ця місцевість у різний час входила у склад Австро-Угорської імперії, Чехословаччини та України. Тут, на останньому пагорбі українських Карпат, знаходиться архітектурна пам’ятка - Горянська Ротонда. Це одна з найстаріших церков України, за деякими дослідженнями побудована ще у 10-11 сторіччі. Вона розташована на пагорбі, поблизу знаходиться старовинне кладовище, закладене у пізньому середньовіччі, руїни замку та відкривається вид на ужгородську промислову зону.

Двері Ротонди зачинені весь тиждень, крім неділі, - відвідати церкву всередині можна лише під час служби. І хоча це місце фактично обходить війна, звідси не чутно сирен повітряної тривоги, проте дух війни присутній тут завжди - віряни тут моляться за мир, поминають померлих. Навколо парку розташований приватний сектор з будинками, але звук з них сюди не доноситься, тут здебільшого тихо.

Despite the fact that there are currently no safe places in Ukraine, Uzhhorod is one of the most peaceful and tranquil cities. Since the very beginning of the war in 2014, it has become a refuge for many displaced people and since the beginning of the full-scale invasion, the population has increased by 1.5 times due to incoming refugees. For me, Uzhhorod became a refuge and salvation for the second time: in 2014 I moved here from Donetsk, and in 2022 from Odesa.

Usually in my musical practice I work with themes of alienation, internal migration and reflection on childhood experiences in an industrial region. My music is multi-layered, full of noise, glitches, and disturbing synth parts.

However, for the workshop, I decided to choose a calm and mystical area - the park around the Horyanska Rotunda.

Horyany is a district on the outskirts of Uzhhorod, 9 kilometers from the border with Slovakia. At different times, this area was part of the Austro-Hungarian Empire, Czechoslovakia and Ukraine. Here, on the last hill of the Ukrainian Carpathians, there is an architectural monument - the Horyany Rotunda. This is one of the oldest churches in Ukraine, according to some studies it was built in the 10th-11th century. It is located on a hill, nearby is an ancient cemetery laid in the late Middle Ages, the ruins of a castle and a view of the Uzhhorod industrial zone.

The doors of the Rotunda are closed all week except Sunday - you can visit the church inside only during worship. And although actual war has bypassed this place (no air raid sirens can be heard from here), the spirit of war is always present - believers here pray for peace, mourn the dead. Around the park there is a private sector with houses, but the sound from them does not extend to the park, it is mostly quiet here.

ПРО ХУДОЖНИЦЮ
ABOUT THE ARTIST

Мене звуть Ксенія Янус. З 2014 року беру участь як музикантка та авторка текстів у різних музичних проєктах. Моя основна діяльність – це створення експериментальної музики та саунд-арту, центральними темами яких є відчуженість, внутрішня міграція та рефлексії щодо досвіду дитинства в індустріальному регіоні – Донецьку.

У сфері культури працюю з 2016 року. Починала як випускова редакторка розділу рецензій та комунікаційниця у медіа про сучасну українську музику Neformat.com.ua, з 2020 року працюю грант-менеджеркою. Також пишу рецензії на нові українські релізи, оглядові та аналітичні статті, інтерв'ю.

У 2014 році через російське вторгнення я і мій чоловік Вадим були змушені покинути рідний Донецьк.

Переїхавши до Ужгорода, ми зняли квартиру і прихистили двох наших друзів, які також виїхали з Донецька. Оскільки всі ми були музикантами, натхненними темною сценою, у жовтні 2014 року, живучи разом, ми вирішили створити DIY пост-панк-проєкт. Так народився гурт Dahau Holidays.

У 2015 році разом з друзями з Ужгорода та Рівного ми вирішили організувати власний лейбл - Nava Records.
Згодом на Nava Records було випущено дев’ять альбомів у форматі CD та на касетах.

У 2016 році я і Вадим переїхали до Одеси та продовжили займатися музикою в інших проєктах: «Климентово Поле» та «Орфос».

Після початку повномасштабної війни ми повернулися в Ужгород. Зараз я зосереджена на нашому основному проєкті – Dahau Holidays. Тепер Dahau Holidays – це дует: я та Вадим. Наш перший альбом народився під впливом війни 2014 року, а нинішні військові дії також спонукали нас почати писати новий альбом. Разом з іншими музикантами переселенцями створюємо аудіовізуальне шоу “Стереоміф”.
https://linktr.ee/kseniia_yanus

My name is Kseniia Yanus. Since 2014, I have been participating as a musician and author of texts in various musical projects. My main activity is the creation of experimental music and sound art, the central themes of which are alienation, internal migration and reflections on the experience of childhood in the industrial region - Donetsk.

I have been working in the culture sector since 2016. I started as a publishing editor of the reviews section and a communicator in the media about modern Ukrainian music Neformat.com.ua, and in 2020 I started working as a grant manager. Furthermore, I write reviews of new Ukrainian releases, review and analytical articles, interviews.

In 2014, due to the Russian invasion, my husband Vadym and I were forced to leave our native Donetsk.

After moving to Uzhhorod, we rented an apartment and sheltered two of our friends who also left Donetsk. Since we were all musicians inspired by the dark scene, in October 2014, while living together, we decided to create a DIY post-punk project. This is how the band Dahau Holidays was born.

In 2015, together with friends from Uzhhorod and Rivne, we decided to organize our own label - Nava Records.
Nine albums were subsequently released on CD and cassette on Nava Records.

In 2016, Vadym and I moved to Odesa and continued to do music in other projects: "Klimentovo Pole" and "Orfos".

After the start of a full-scale war, we returned to Uzhhorod. Now I am focused on our main project - Dahau Holidays. Now, Dahau Holidays is a duo: me and Vadym. Our first album was born under the influence of the 2014 war, and the current hostilities also prompted us to start writing a new album. Also, together with other refugee musicians, we are creating an audiovisual show "Stereomyth".